IPB

Здравствуйте, гость ( Вход | Регистрация )

 
Ответить в данную темуНачать новую тему
> ЭКСПОРТ- дата контракта раньше даты открытия счета, нарушение чего?
Romko
сообщение 15.11.2017, 12:04
Сообщение #1


Банкир
****

Группа: Банкир
Сообщений: 920

Вставить ник в ответ
Вставить цитату в ответ



Дата экспортного контракта раньше даты открытия валютного счета клиента. Есть ли нарушение чего-то и чего именно?
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
Леприкон
сообщение 15.11.2017, 17:10
Сообщение #2


Старожил
***

Группа: Старожил
Сообщений: 394

Вставить ник в ответ
Вставить цитату в ответ



Цитата(Romko @ 15.11.2017, 12:04) *
Дата экспортного контракта раньше даты открытия валютного счета клиента. Есть ли нарушение чего-то и чего именно?

Положения относительно заключения, существенных условий и формы договора определены статьями Хозяйственного Кодекс Украины , Стаття 180. “Істотні умови господарського договору” , Стаття 181. “Загальний порядок укладання господарських договорів” .
Аналогичные темы освещаются статьями 638 - 647 Гражданского кодекса Украины.
Например, согласно статьи 638 Гражданского Кодекса, договор заключается путем предложения одной стороны заключить договор (оферту) и принятие предложения (акцепта) второй стороной.
В соответствии с положениями статьи 640 Кодекса, договор является заключенным с момента получения лицом, которое направило предложение заключить договор, ответа о принятии этого предложения.
Вывод: ни в ХКУ ни в ГКУ нет требования открытия текущего счета , как существенное (обязательное) условие заключения договора. Соответственно, дата возникновения обязательств по контракту, которой и является дата подписания контракта (если стороны не оговорили другое), никак не связана с датой открытия текущего счета
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
ОЛЕ
сообщение 16.11.2017, 09:23
Сообщение #3


Банкир
****

Группа: Банкир
Сообщений: 3 400

Вставить ник в ответ
Вставить цитату в ответ



Цитата(Леприкон @ 15.11.2017, 17:10) *
Положения относительно заключения, существенных условий и формы договора определены статьями Хозяйственного Кодекс Украины , Стаття 180. “Істотні умови господарського договору” , Стаття 181. “Загальний порядок укладання господарських договорів” .
Аналогичные темы освещаются статьями 638 - 647 Гражданского кодекса Украины.
Например, согласно статьи 638 Гражданского Кодекса, договор заключается путем предложения одной стороны заключить договор (оферту) и принятие предложения (акцепта) второй стороной.
В соответствии с положениями статьи 640 Кодекса, договор является заключенным с момента получения лицом, которое направило предложение заключить договор, ответа о принятии этого предложения.
Вывод: ни в ХКУ ни в ГКУ нет требования открытия текущего счета , как существенное (обязательное) условие заключения договора. Соответственно, дата возникновения обязательств по контракту, которой и является дата подписания контракта (если стороны не оговорили другое), никак не связана с датой открытия текущего счета

Все так, якщо тільки в договорі, який укладено до дня відкриття рахунку в банку, не вписаний цей рахунок (IMG:style_emoticons/default/wink.gif)
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
Romko
сообщение 16.11.2017, 11:40
Сообщение #4


Банкир
****

Группа: Банкир
Сообщений: 920

Вставить ник в ответ
Вставить цитату в ответ



Цитата(ОЛЕ @ 16.11.2017, 09:23) *
Все так, якщо тільки в договорі, який укладено до дня відкриття рахунку в банку, не вписаний цей рахунок (IMG:style_emoticons/default/wink.gif)

І знову все впирається в "слишком бдительный" та забюрократизований валютний контроль. (а як на мою думку, просто формальний і непотрібний контроль того, що не важливо) .
Дійсно, клієнт пізніше (після відкриття рахунку) "від руки" вписав в уже укладений договір номер рахунку. З бюрократичної точки зору контролерів банку це порушення (тільки незрозуміло чітко порушення чого?). Відповідно, цей експортний договір клєнту не погоджують, змушують вносити зміни в дату договору та оформляти аркуш коригування до МД (в частині зміни дати договору).
Але де прописано, що в функцію "валютного контролю" входить отаке вивіряння дат? Та якими нормативними актами аргументувати клієнту такі зачіпки та вимоги контролерів банку? (IMG:style_emoticons/default/huh.gif)

P.S. Між іншим, в жодному Законі чи в нормативному акті НБУ немає визначення терміну "валютний контроль." (на основі чого можна було б складати перелік типових функцій).
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
tvtv
сообщение 16.11.2017, 14:03
Сообщение #5


Старожил
***

Группа: Старожил
Сообщений: 305

Вставить ник в ответ
Вставить цитату в ответ



Цитата(Romko @ 15.11.2017, 12:04) *
Дата экспортного контракта раньше даты открытия валютного счета клиента. Есть ли нарушение чего-то и чего именно?

Ничего не нарушено.
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
ОЛЕ
сообщение 17.11.2017, 09:28
Сообщение #6


Банкир
****

Группа: Банкир
Сообщений: 3 400

Вставить ник в ответ
Вставить цитату в ответ



Цитата(Romko @ 16.11.2017, 11:40) *
І знову все впирається в "слишком бдительный" та забюрократизований валютний контроль. (а як на мою думку, просто формальний і непотрібний контроль того, що не важливо) .
Дійсно, клієнт пізніше (після відкриття рахунку) "від руки" вписав в уже укладений договір номер рахунку. З бюрократичної точки зору контролерів банку це порушення (тільки незрозуміло чітко порушення чого?). Відповідно, цей експортний договір клєнту не погоджують, змушують вносити зміни в дату договору та оформляти аркуш коригування до МД (в частині зміни дати договору).
Але де прописано, що в функцію "валютного контролю" входить отаке вивіряння дат? Та якими нормативними актами аргументувати клієнту такі зачіпки та вимоги контролерів банку? (IMG:style_emoticons/default/huh.gif)

P.S. Між іншим, в жодному Законі чи в нормативному акті НБУ немає визначення терміну "валютний контроль." (на основі чого можна було б складати перелік типових функцій).

Та питання ж не в валютному контролі, а в логіці- якщо договір укладено датою до дати відкриття рахунку, то на дату укладання рахунку у клієнта не було ще номера цього рахунку і він просто по логіці не міг бути вписаний в договір. Якщо ж номер рахунку з‘явився пізніше дати укладання договору, то чому б не зробити дод.угоду до контракта датою відкриття рахунку і прописати ці банківські реквізити в договір? Для чого все так ускладнювати (тим більше, що признати договір недійсним в праві лише суд).
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
Romko
сообщение 17.11.2017, 11:32
Сообщение #7


Банкир
****

Группа: Банкир
Сообщений: 920

Вставить ник в ответ
Вставить цитату в ответ



Цитата(ОЛЕ @ 17.11.2017, 09:28) *
Та питання ж не в валютному контролі, а в логіці- якщо договір укладено датою до дати відкриття рахунку, то на дату укладання рахунку у клієнта не було ще номера цього рахунку і він просто по логіці не міг бути вписаний в договір. Якщо ж номер рахунку з‘явився пізніше дати укладання договору, то чому б не зробити дод.угоду до контракта датою відкриття рахунку і прописати ці банківські реквізити в договір? Для чого все так ускладнювати (тим більше, що признати договір недійсним в праві лише суд).

Дод.угода- це хороший варіант.
Але який сенс взагалі (і для чого?) банку звіряти дату відкриття рахунку з датою договору? Що це дає?
Ну вписав клієнт рахунок пізніше (в передбачене для цього вільне поле договору) і що? Порушення чого?

Учитывая реализацию проэкта #paperless, банки вообще не должны требовать каких-либо копий по экспорту, а уж тем более заставлять клиента переделывать, менять документы по несколько раз. (IMG:style_emoticons/default/cool.gif)
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
ОЛЕ
сообщение 17.11.2017, 14:22
Сообщение #8


Банкир
****

Группа: Банкир
Сообщений: 3 400

Вставить ник в ответ
Вставить цитату в ответ



Цитата(Romko @ 17.11.2017, 11:32) *
Дод.угода- це хороший варіант.
Але який сенс взагалі (і для чого?) банку звіряти дату відкриття рахунку з датою договору? Що це дає?
Ну вписав клієнт рахунок пізніше (в передбачене для цього вільне поле договору) і що? Порушення чого?

Учитывая реализацию проэкта #paperless, банки вообще не должны требовать каких-либо копий по экспорту, а уж тем более заставлять клиента переделывать, менять документы по несколько раз. (IMG:style_emoticons/default/cool.gif)


Ну, як Вам сказати, для чого...
Наприклад,
у клієнта підписаний контракт з нерезидентом 01/09/2017, хто підписав від імені клієнта - не вказано,
потім у клієнта змінюється директор, і клієнт вписує у "вільне " місце прізвище нового директора. Як Ви вважаєте, такий договор визнають в суді дійсним?
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
Romko
сообщение 17.11.2017, 15:45
Сообщение #9


Банкир
****

Группа: Банкир
Сообщений: 920

Вставить ник в ответ
Вставить цитату в ответ



Цитата(ОЛЕ @ 17.11.2017, 14:22) *
Ну, як Вам сказати, для чого...
Наприклад,
у клієнта підписаний контракт з нерезидентом 01/09/2017, хто підписав від імені клієнта - не вказано,
потім у клієнта змінюється директор, і клієнт вписує у "вільне " місце прізвище нового директора. Як Ви вважаєте, такий договор визнають в суді дійсним?

Висловлюся ИМХО. Відверто (хоча деякі забюрократизовані теоретики від валютного контролю зі мною не погодяться): це не обовязок банку перевіряти достовірність (дійсність) документів по експорту (по експорту "всебічного аналізу" немає-Пост.369 стосується лише імпорту). Банк вимагає у клієнта підвтердження щодо надходження. Клієнт надає експортний контракт (договір) такий який він є і все. Підтвердження доцільності та законності наявне. А вже ці всі "вичитування" банком і придирання до коми і крапки, до дат і інше - це не функції банку. Зокрема і надання висновку щодо дійсності (чинності) чи недійсності експортного контракту.

Приклад: валюта приходить по факту поставки. Тобто митниця прийняла наявний контракт і НЕ МАЛА жодних зауважень до нього. Товар вивезено. Кошти надійшли, терміни не порушені. Чому банк повинен щось вимагати (внесення виправлень, змін) якщо контракт вже запущений в роботу (на митниці)? Та навіть нехай банк сто разів не погоджує контракт, то нічого не порушено. Законність є, терміни не порушено. Банк придирається до контракту, вимагає змін. Клієнт нічого не міняє. Банк не "погоджує" цей експортний контракт і інформує податкову про "неданання документів". Податкова після перевірки повідомляє, що порушеннь немає (і додатково, телефонує в банк з запитанням "А що ви хочете від клієнта, коли все добре?"). Для чого ця вся церемонія?

Запитання: у кого були випадки коли НБУ при перевірці "дотошно" вичитувало експортні контракти і придиралася до їх змісту (так як це роблять деякі банки при погодженні: не там кома, не така крапка, не та дата і т .п.)?

(Додатково: стаття 217 ЦКУ "Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому".)
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
ОЛЕ
сообщение 17.11.2017, 16:42
Сообщение #10


Банкир
****

Группа: Банкир
Сообщений: 3 400

Вставить ник в ответ
Вставить цитату в ответ



Цитата(Romko @ 17.11.2017, 15:45) *
Висловлюся ИМХО. Відверто (хоча деякі забюрократизовані теоретики від валютного контролю зі мною не погодяться): це не обовязок банку перевіряти достовірність (дійсність) документів по експорту (по експорту "всебічного аналізу" немає-Пост.369 стосується лише імпорту). Банк вимагає у клієнта підвтердження щодо надходження. Клієнт надає експортний контракт (договір) такий який він є і все. Підтвердження доцільності та законності наявне. А вже ці всі "вичитування" банком і придирання до коми і крапки, до дат і інше - це не функції банку. Зокрема і надання висновку щодо дійсності (чинності) чи недійсності експортного контракту.

Приклад: валюта приходить по факту поставки. Тобто митниця прийняла наявний контракт і НЕ МАЛА жодних зауважень до нього. Товар вивезено. Кошти надійшли, терміни не порушені. Чому банк повинен щось вимагати (внесення виправлень, змін) якщо контракт вже запущений в роботу (на митниці)? Та навіть нехай банк сто разів не погоджує контракт, то нічого не порушено. Законність є, терміни не порушено. Банк придирається до контракту, вимагає змін. Клієнт нічого не міняє. Банк не "погоджує" цей експортний контракт і інформує податкову про "неданання документів". Податкова після перевірки повідомляє, що порушеннь немає (і додатково, телефонує в банк з запитанням "А що ви хочете від клієнта, коли все добре?"). Для чого ця вся церемонія?

Запитання: у кого були випадки коли НБУ при перевірці "дотошно" вичитувало експортні контракти і придиралася до їх змісту (так як це роблять деякі банки при погодженні: не там кома, не така крапка, не та дата і т .п.)?

(Додатково: стаття 217 ЦКУ "Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому".)

Я от не розумію - хто Вас заставляє чіплятись до експортних договорів?
Чи це стосується Вас , як клієнта і хтось до Вашого контракту має зауваження?
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
Romko
сообщение 20.12.2017, 13:33
Сообщение #11


Банкир
****

Группа: Банкир
Сообщений: 920

Вставить ник в ответ
Вставить цитату в ответ



В продовження теми "погодження банками експортних контрактів".
Для чого банку контролювати загальну суму (вартість) контракту по експорту?
Для чого контролювати термін дії експортного контракту?
Що конкретно це дає для контролю термінів (контролю за своєчасністю) розрахунків ?

Приклад: клієнту по факту відгрузки надійшли кошти, але термін дії експортного контракту вже завершився, заг.сума контракту вже перевищена. Додатків до контракту клієнт не надав. "Бдительный" банк інформує податкову про ненадання документів. А що далі? Кошти ж фактично прийшли, і порушення термінів розрахунків немає (!). Тоді для чого оце все макулатурозбирання і беззмістовні "кляузи" в податкову?
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
ОЛЕ
сообщение 05.02.2018, 17:01
Сообщение #12


Банкир
****

Группа: Банкир
Сообщений: 3 400

Вставить ник в ответ
Вставить цитату в ответ



Цитата(Romko @ 20.12.2017, 13:33) *
В продовження теми "погодження банками експортних контрактів".
Для чого банку контролювати загальну суму (вартість) контракту по експорту?
Для чого контролювати термін дії експортного контракту?
Що конкретно це дає для контролю термінів (контролю за своєчасністю) розрахунків ?

Приклад: клієнту по факту відгрузки надійшли кошти, але термін дії експортного контракту вже завершився, заг.сума контракту вже перевищена. Додатків до контракту клієнт не надав. "Бдительный" банк інформує податкову про ненадання документів. А що далі? Кошти ж фактично прийшли, і порушення термінів розрахунків немає (!). Тоді для чого оце все макулатурозбирання і беззмістовні "кляузи" в податкову?

1.Банк не зобов‘язаний "контролювати" загальну суму контракта клієнта по експорту.Банк лише може звернути увагу клієнта на те, що при черговому надходженні валютної виручки така сума може перевищувати суму контракта. І це може свідчити як про те, що нерезидент просто помилився і вказав не той контракт, по якому повинна була бути оплата, або просто не врахували, що сума вже перевищена, і в такому випадку повинен бути укладений дод.договір (дод.угода до контракту) зі збільшенням суми договору.
2.Аналогічна ситуація із закінченням терміну дії контракта - або надходження вже повинно було відбуватись за новим контрактом, а клієнт просто забув його надати в банк, а нерезидент-платник помилився , або сторони не врахували те, що договір вже недійсний і його потрібно пролонгувати...
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
yarg
сообщение 06.02.2018, 11:31
Сообщение #13


Банкир
****

Группа: Банкир
Сообщений: 420

Вставить ник в ответ
Вставить цитату в ответ



Цитата(Romko @ 17.11.2017, 11:32) *
Дод.угода- це хороший варіант.
Але який сенс взагалі (і для чого?) банку звіряти дату відкриття рахунку з датою договору? Що це дає?
Ну вписав клієнт рахунок пізніше (в передбачене для цього вільне поле договору) і що? Порушення чого?

Учитывая реализацию проэкта #paperless, банки вообще не должны требовать каких-либо копий по экспорту, а уж тем более заставлять клиента переделывать, менять документы по несколько раз. (IMG:style_emoticons/default/cool.gif)



Мы давно работаем с електронными версиями документов по клиент-банку. Какая бумага ? 2 года как паперлесс.
Правда клиенты не готовы , пищат и трещат. Но НБУ сказал - паперлесс - значит нечего и ходить в банки с бумажками. Учитесь работать по-современному.
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
Romko
сообщение 29.03.2018, 13:08
Сообщение #14


Банкир
****

Группа: Банкир
Сообщений: 920

Вставить ник в ответ
Вставить цитату в ответ



Колеги, чи враховуючи думку керівництва НБУ (прес реліз за 05.03.2018) про те, що "Чинне валютне законодавство... втратило ефективність, ...застаріле ...та наразі законодавство щодо валютних операцій – складне, заплутане та суперечливе.", продовжуєте займатися "погодженням" експортних контрактів клієнтів (придираючись до крапки і коми та змушуючи їх переробляти контракти по кілька разів)?

Адже зараз таке "погодження" експортних контрактів (яке побудоване навколо Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 1993 року) ...перетворилося на одну з перепон для припливу капіталу в Україну.
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
yarg
сообщение 29.03.2018, 13:52
Сообщение #15


Банкир
****

Группа: Банкир
Сообщений: 420

Вставить ник в ответ
Вставить цитату в ответ



Цитата(Romko @ 29.03.2018, 13:08) *
Колеги, чи враховуючи думку керівництва НБУ (прес реліз за 05.03.2018) про те, що "Чинне валютне законодавство... втратило ефективність, ...застаріле ...та наразі законодавство щодо валютних операцій – складне, заплутане та суперечливе.", продовжуєте займатися "погодженням" експортних контрактів клієнтів (придираючись до крапки і коми та змушуючи їх переробляти контракти по кілька разів)?

Адже зараз таке "погодження" експортних контрактів (яке побудоване навколо Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 1993 року) ...перетворилося на одну з перепон для припливу капіталу в Україну.



Мы этим и раньше не занимались.
Ни декрет ни 136 постанова не предусматривают никакого "погодження".
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
Romko
сообщение 29.06.2018, 12:58
Сообщение #16


Банкир
****

Группа: Банкир
Сообщений: 920

Вставить ник в ответ
Вставить цитату в ответ



Цитата(yarg @ 29.03.2018, 14:52) *
Мы этим и раньше не занимались.
Ни декрет ни 136 постанова не предусматривают никакого "погодження".

Багато банків (не будемо називати "слишком известные фамилии") досі "погоджують" кожну кому-крапку в експортних контрактах та навіть інвойсах і актах клієнтів, змушуючи клієнтів по декілька разів переробляти ці документи.
Мабуть не читають прес-релізів НБУ (зокрема від 21.06.2018) "Це рішення парламентарів дає Україні можливість здійснити довгоочікуваний перехід від застарілого, репресивного та заплутаного валютного регулювання до свободи проведення валютних операцій без обмежень і підтверджує її спроможність бути частиною Європи."
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение

Ответить в данную темуНачать новую тему
3 чел. читают эту тему (гостей: 3, скрытых пользователей: 0)
Пользователей: 0

 



Текстовая версия Сейчас: 16.08.2018, 13:51