01 МАРТА

09:40 | Украина | АУБ

АУБ виступила спiворганiзатором українсько-угорської банкiвської конференцiї

В Асоцiацiї українських банкiв вiдбулась прес-конференцiя на тему "Пiдсумки українсько-угорської мiжбанкiвської конференцiї "Поточний стан та перспективи розвитку українсько-угорських фiнансово-економiчних вiдносин", повiдомляє прес-служба АУБ.

У прес-конференцiї взяли участь Президент АУБ Олександр Сугоняко, Голова Правлiння АБ "Експрес-Банк" Юрiй Джус та Голова Правлiння АКБ "Мрiя" Костянтин Ворушилiн.

Як повiдомили учасники прес-конференцiї, українсько-угорська мiжбанкiвська конференцiя вiдбулася 23 - 24 лютого в Будапештi (Угорщина). Її метою є налагодження прямих контактiв мiж фiнансово-кредитними установами обох країн, пiдтримка розвитку українсько-угорського банкiвського спiвробiтництва з експортно-iмпортних операцiй, сприяння активiзацiї двостороннiх торговельно-економiчних вiдносин.

Делегацiю українських банкiв на конференцiї очолювали Перший заступник Голови Нацiонального банку України Анатолiй Шаповалов та Президент Асоцiацiї українських банкiв Олександр Сугоняко. В роботi конференцiї з української сторони також взяли участь керiвник Торговельно-економiчної мiсiї у складi Посольства України в Угорськiй Республiцi Михайло Товт, Президент Асоцiацiї "Кримський банкiвський союз" Валентин Прадун, а також керiвники i представники комерцiйних банкiв "Мрiя", "Експрес-Банк", "Iмекс-Банк", "Кредит-Банк", "Надра".

Угорську делегацiю очолювали Державний секретар Мiнiстерства економiки i транспорту Угорської Республiки, Уповноважений Уряду УР з питань розвитку схiдних ринкiв п. Дєрдь Гiляк та Генеральний секретар Угорського банкiвського союзу (УБС) др. Реже Нєрш. В роботi конференцiї з угорської сторони також взяли участь представники банкiв "OTP" (найбiльший банк Угорщини, колишнiй "Загальнодержавний ощадний банк"), Bank "MKB" (третiй по величинi банк в Угорщинi, колишнiй "Угорський зовнiшньоторговельний банк"), EximBank (єдиний державний банк Угорщини, спецiалiзується на державнiй фiнансовiй пiдтримцi операцiй експорту-iмпорту) та Bank "CIB".

В ходi конференцiї сторони обговорили стан двостороннього торговельно-економiчного спiвробiтництва, презентували банкiвськi Асоцiацiї та банки-учасники, подiлилися досвiдом розвитку та дiяльностi нацiональних банкiвських систем обох країн.

Як вiдзначив Генеральний секретар УБС др. Реже Нєрш, Україна та Угорщина мають досить великий потенцiал щодо економiчної спiвпрацi. Водночас, вважає керiвник УБС, основним фактором, що стримує динамiку зовнiшньо-торговельного обiгу мiж обома країнами, є фактична вiдсутнiсть вiдпрацьованої та вiдповiдним чином погодженої схеми фiнансування та страхування експортно-iмпортних операцiй, особливо в частинi iнвестицiйного спiвробiтництва.

Обговорюючи стан i перспективи налагодження бiльш тiсної спiвпрацi мiж обома країнами, Перший заступник Голови НБУ Анатолiй Шаповалов пiдкреслив, що у минулому роцi зовнiшньоторговельний оборот становив понад 1,5 мiльярди доларiв. Але вiн також наголосив, що потенцiал двостороннього спiвробiтництва ще не реалiзується повною мiрою.

З угорської сторони активнiсть в цiй сферi виявляє, зокрема, угорський банк "EximBank", який здiйснює 6-12 мiсячне фiнансування поточного iмпорту. Однак, вiдсутнiсть реального партнера (гаранта) з українського боку, - вважає Перший заступник Гендиректора цього банку п. Дєрдь Рошта, - не дозволяє принципово розширити обсяги фiнансування. Угорськi учасники конференцiї поiнформували про стан та перспективнi напрями спiвробiтництва їх банкiв з Україною. Перспективними напрямками для угорських банкiв вважаються участь у фiнансуваннi експорту комплексних технологiй сiльсько-господарського та харчового сектору, розбудови прикордонної iнфраструктури в рамках автомагiстралi Будапешт-Київ, розвитку комбiнованих перевезень тощо.

Серед iдей, що обговорювалися пiд час конференцiї, з метою полiпшення можливостей поточного товарообiгу, а також створення сприятливих умов для надходження капiталу з Європейського Союзу до української економiки, було висловлено доцiльнiсть вивчення українською стороною можливостi щодо заснування в Угорщинi вiдповiдного комерцiйного банку або фiнансової установи без наявностi банкiвської лiцензiї. Така установа (банк) виконувала б функцiї органiзацiї фiнансування iнвестицiйних проектiв в Українi, сприяння надходженню ресурсiв з банкiвського ринку для фiнансування поточного товарообiгу, гарантування iнвестицiйних проектiв, органiзацiї iнформацiйного центру для європейських iнвесторiв, обслуговування українських iнвестицiй як в Угорщинi, так i в iнших країнах Європейського Союзу, тощо.

В ходi українсько-угорської банкiвської конференцiї українська сторона також провела зустрiч з керiвництвом Угорського Нацiонального Банку та Iнспекцiї з нагляду за дiяльнiстю фiнансових установ. Пiд час зустрiчi директор з монетарної полiтики i економiки Нацiонального банку Угорщини (НБУ) Iштван Гомец розповiв українськiй делегацiї, що в Угорщинi протягом останнiх рокiв неухильно знижується рiвень iнфляцiї, i основною функцiєю Нацбанку - незалежної державної iнституцiї - є утримання стабiльного рiвня цiн.

За словами Iштвана Гомеца, центральний банк Угорщини разом з урядом визначає щорiчнi прогнози рiвня iнфляцiї, якi пiдтверджувались протягом останнього п'ятирiччя, за винятком 2003 року. Основним iнструментом регулювання iнфляцiї, зауважив вiн, виступає всебiчно зважена монетарна полiтика, вплив на стабiльнiсть цiн шляхом встановлення процентної ставки, що визначається Монетарною Радою. Торiк рiвень iнфляцiї в Угорщинi становив 2,7 вiдсотка. Передбачається, що у 2006 роцi цей рiвень знизиться до 1,3 вiдсотка.

Загалом угорська банкiвська система має високий ступiнь євроiнтеграцiї, а тому при входженнi Угорщини до ЄС держава не зазнала потрясiнь, сказав пiд час зустрiчi з українською делегацiєю директор iз питань фiнансової стабiльностi Нацбанку Угорщини Томаш Калман. Вiн зазначив, що частка закордонного капiталу в угорських банках становить 80 вiдсоткiв. Їх власниками є в основному стратегiчнi зарубiжнi iнвестори, що привнесли в угорську банкiвську систему, яка за короткий час отримала динамiчний розвиток, новi технологiї, високу культуру менеджменту, технiчне оснащення. Уже понад 10 рокiв угорська банкiвська система непiдвладна кризi, сприяє економiчному зростанню країни, наголосив Iштван Гомец.

За словами Президента АУБ Олександра Сугоняко, проведення такої конференцiї сприятиме напрацюванню шляхiв вирiшення iснуючих проблем у двостороннiх вiдносинах, налагодженню бiльш тiсного українсько-угорського банкiвського спiвробiтництва з метою збiльшення товарообiгу. З цiєю метою ним було запропоновано подiбнi українсько-угорськi мiжбанкiвськi зустрiчi проводити щорiчно. Наступну таку конференцiю Президент АУБ запропонував провести у лютому 2007 року вже в Українi (в Закарпаттi). Домовившись про пiдготовку до наступної конференцiї, сторони погодились залучити до участi у нiй представникiв дiлових кiл, якi зацiкавленi у розвитку українсько-угорських вiдносин, зокрема, у сферi туризму, енергетики, металургiї, переробки сiльгосппродукцiї тощо.