14 ФЕВРАЛЯ

11:20 | Украина | Львiвська Газета

Населення стало основним кредитодавцем економiки України

Населення стало основним кредитодавцем економiки країни. Про це й iншi тенденцiї на ринку банкiвських послуг, проблеми та перспективи розвитку банкiвської системи розповiдає голова Асоцiацiї банкiв України, незалежної органiзацiї, що 15 рокiв поспiль працює задля розвитку та змiцнення банкiвської системи, Олександр Сугоняко, який вiдвiдав Львiв iз робочим вiзитом на запрошення "Електронбанку".

- Яку, на вашу думку, оцiнку можна поставити банкiвськiй системi та нацiональнiй економiцi за 2005 рiк?

- 2005 рiк був першим у новiтнiй iсторiї України, коли вiдбувся поворот до простої людини. Економiка пережила якiсну змiну. Люди, якi були нiчим для пострадянської влади, надто малозабезпеченi, стали головними суб'єктами у фiнансовiй полiтицi держави. Через них 2005 року пiшов великий фiнансовий потiк. Якщо ранiше кошти, як живильнi соки економiки, висисала купка олiгархiв, i вони не доходили в належних обсягах до широких верств населення, то торiк нова влада зробила рiзкий розворот фiнансiв у бiк людей.

I цей розворот змiнив фiнансовi потоки в самiй економiцi. Простi українцi стали основними кредиторами економiки. I якщо ми подивимося на фiнансовi показники, то побачимо, я сказав би, дуже оптимiстичне завдяки приватному споживанню.

- А якi параметри впливу, власне, львiвського банкiвського сектора на економiку?

- Львiвськi банки, як i решта, суттєво нарощували темпи споживчого кредитування, це була основна тенденцiя року. Щоправда, "Електрон Банк", "Кредит банк", "Селянський банк Днiстер" - типово середнi банки, - порiвняно з iншими, повiльнiше нарощували свої капiтали або й не нарощували зовсiм. Чому? Вiдповiдь свiдчить на їхню користь: адекватнiсть капiталу тут значно вища, нiж у всеукраїнських великих банкiв, якi змушенi постiйно гнатися за активами.

Однак гострiше, нiж у промислових схiдних, пiвденних регiонах, для Львiвщини стоїть питання використання залучених вiд населення коштiв на кредитування бiзнесу. За пiдсумками фiнансового року слiд констатувати, що виник надлишок ресурсiв, який через низку чинникiв львiвський бiзнес не взяв.

- Що потрiбно для подальшого збалансованого розвитку системи кредитування економiки населенням? Якi основнi принади можуть запропонувати банки? Чи можна очiкувати зниження вiдсоткових ставок за кредитами?

- Безумовно, система повинна бути привабливою для всiх її учасникiв. Має бути стабiльною сама банкiвська система, i вона такою є.

- Про це я заявляю з повною вiдповiдальнiстю, бо хоча в нас двiчi за час незалежностi виникала загроза системної кризи й дефолту, банкiвськiй системi вдалося встояти. Наша стабiльнiсть - основний козир.

Що ж до зниження вiдсоткових ставок, то, можливо, це дивно чути, але українська банкiвська система максимально скоротила свої заробiтки. Рентабельнiсть по системi становить нинi 10,3%, а середньозваженi процентнi ставки - 14-15%. Тобто банки працюють задля 3%!

Питання зниження вiдсоткової ставки - це питання допустимого рiвня ризикiв. У процентну ставку закладають вартiсть ресурсiв (орiєнтуємося по депозитах), рiвень iнфляцiї та ризики. А вони в нас найрiзноманiтнiшi: вiд власне економiчних до бюрократичних, якi є особливо болючими. По декiлька рокiв тягнуться судовi тяжби про несплату позичальниками кредитiв, i банки на цьому втрачають. Водночас немає достатнього розумiння з боку судових, правоохоронних органiв. Банкiри не можуть отримати необхiдну iнформацiю, наприклад, про втраченi паспорти. А вiдрiзнити пiдробленi документи "на око", особливо молодим банкiвським працiвникам, буває вкрай важко.

Не поодинокi й випадки, коли правоохоронцi, отримавши хабар, стають на бiк позичальникiв, вигороджують їх i навiть гадки не мають, що мали б захищати кредитодавця. Адже банк вiдстоює не лише свої iнтереси, а й iнтереси тисяч чесних громадян i бiзнесменiв, якi довiрили йому в користування свої грошi. Тому держава для себе i для всiх громадян повинна взяти на озброєння iдею захисту прав кредитодавця, а термiн "позичальник" усе-таки має асоцiюватися з поняттям "боржник" й усiма обов'язками, якi накладає цей статус.

- Наскiльки полегшує життя банкам бюро кредитних iсторiй?

- Нинi всеукраїнського бюро ще немає. Триває тендер iз вiдбору компанiї, яка втiлюватиме цей проект. Можу сказати, що претендентiв залишилося двоє, до середини року визначимо переможця, який має виконати вимогу - щоб бюро кредитних iсторiй, а це iнформацiйна база мегарiвня, запрацювало до кiнця 2005 року. Тодi захист вiд злiсних шахраїв буде системним.

Проте вже тепер дiють автономнi бюро - банки обмiнюються iнформацiєю про потенцiйних позичальникiв, бо добре усвiдомлюють: "сьогоднi вiн прийшов до тебе, а завтра прийде до мене".

- Якою мiрою в короткотермiновiй перспективi банки з iноземним капiталом вплинуть на перерозподiл ринку? Українськi банки й Асоцiацiя як представницький орган готовi до їхнього приходу?

- Я не переживаю, що через рiк в Україну прийдуть iноземцi й усе скуплять. Це неможливо. Для них iснує проблема стандартiв. Робота з клiєнтами в нас дуже й дуже вiдрiзняється вiд тих схем, до яких вони звикли. Дочiрнi структури iноземних бакiв, якi працюватимуть тут, не можуть собi дозволити змiнювати правила гри, вiдтак у них менше змоги пристосуватися до специфiчних умов українського ринку, до нашої ментальностi, якщо хочете. Тому їхня експансiя можлива лише в одному напрямi - купувати банки з потужною мережею фiлiй i спiвпрацювати з тими компанiями, якi вже сповiдують захiднi стандарти ведення бiзнесу.

I тут ми пiдходимо до ключового питання: Асоцiацiя банкiв не вимагає державних преференцiй, державного захисту для українських установ, нам не потрiбнi цi тепличнi умови. Ми вимагаємо рiвних умов, щоб держава не допускала ймовiрностi недобросовiсної конкуренцiї з боку банкiв з iноземним капiталом. Адже якщо хтось захоче монополiзувати наш ринок, то йому варто лише залучити за кордоном ресурси пiд 3% i виставити в нас кредитну ставку не 14-15%, а, скажiмо, 8%. Ось такого кроку ми остерiгаємося й запобiгатимемо цьому.

- В аналiтичних колах популярна гiпотеза, що скоро розпочнеться процес поглинання менших банкiв бiльшими. Вашi прогнози щодо того, коли та як стартує цей процес.

- Скажу одне - бюрократи не повиннi втручатися в цю справу. Звiдки їм знати про оптимальну кiлькiсть банкiвських установ, якщо цю вiдповiдь може дати лише сама економiка, вiдповiдно до її сучасних потреб i можливостей. Банкiв є стiльки й таких, скiльки цього потрiбно. Не варто заважати економiцi.

Ми допускаємо ймовiрнiсть мiнiмального бюрократичного втручання, i то лише за необхiдностi. Якщо ж регулятор, Нацiональний банк, прагне виникнення спецiалiзованих банкiв, нехай заявить про це i створить необхiднi передумови. Якщо нi, то цi умови диктуватиме природа економiки, й спецiалiзацiя вiдбуватиметься у природний, поступовий спосiб.

Текст: Юлiя Куринкiна, "Львiвська Газета"