05 МАЯ

12:20 | Украина | АУБ

Довiдка АУБ щодо питання вiдкриття в Українi фiлiй iноземних банкiв

Асоцiацiя українських банкiв пiдтримує євроiнтеграцiйнi прагнення вищого керiвництва держави та заходи, направленi на залучення в економiку України iноземних iнвестицiй i спрощення порядку руху через кордон товарiв та капiталiв.

Банкiвська система України сьогоднi повнiстю вiдкрита для входження iноземного капiталу. Чинне законодавство дає можливiсть створювати в Українi банки iз 100% iноземним капiталом, але з обов'язковою вимогою - це мають бути дочiрнi банки, що дiють у правовому полi України.

Разом з тим для реалiзацiї однiєї з умов вступу до СОТ Нацiональним банком України переданий до Верховної Ради України законопроект N 7274, яким передбачено внесення змiн до Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" в частинi надання iноземним банкам права вiдкривати свої фiлiї на територiї України.

У разi прийняття законопроекту у фiнансово-економiчному просторi України вже найближчим часом можуть з'явитися фiлiї iноземних банкiв, якi не є самостiйними юридичними особами, а лише структурними пiдроздiлами головних банкiв, якi знаходяться за кордоном, i дiяльнiсть яких регулюється iноземним законодавством.

Це, на наше глибоке переконання, порушить створену протягом рокiв незалежностi України фiнансову систему, яка забезпечувала економiчну безпеку державного розвитку.

Наводимо основнi зауваження до законопроекту.

I. Загроза економiчному суверенiтету країни.

Законопроект, надаючи право iноземним банкам на вiдкриття своїх фiлiй на територiї України, не передбачає жодних обмежень присутностi iноземного капiталу в нацiональнiй банкiвськiй системi.

Вiдповiдно до своїх функцiй банкiвська система через перерозподiл фiнансових ресурсiв по сутi визначає розвиток всiєї економiки країни. Ця функцiя набирає ще бiльшої ваги у зв'язку з низьким рiвнем розвитку iнших сегментiв фiнансового ринку. У зв'язку з цим питання збереження нацiональної банкiвської системи стає питанням нацiональної безпеки країни.

Досвiд багатьох держав з "перехiдною економiкою", де акцент був зроблений на зовнiшнi iнвестицiї, показав, що банкiвськi системи цих країн майже повнiстю складаються з великих мiжнародних банкiв.

За цих умов банки з iноземним капiталом починають здiйснювати вирiшальний вплив на характер та прiоритети економiчного розвитку в цих державах, контролювати там найбiльш ефективнi сфери дiяльностi.

При цьому цi банки мають специфiчнi, частiше всього не спiвпадаючi з нацiональними iнтересами, стратегiчнi прiоритети. Бiльш того, рiшення про умови надання кредитiв можуть прийматися з урахуванням мiжнародних клiєнтiв чи акцiонерiв материнського банку, що в бiльшостi випадкiв може означати вiдмову у фiнансуваннi конкурентних виробництв.

Така схема розвитку банкiвської системи призведе до порушення цiлiсностi економiчних iнтересiв держави, суттєво гальмуючи розвиток нацiонального виробництва, перш за все, малого та середнього бiзнесу. Наслiдок - зростання безробiття та iнших соцiальних проблем, з якими протягом останнiх рокiв зiштовхуються країни Схiдної Європи, зокрема, Польща.

Для збереження економiчного суверенiтету країни доцiльно було б запровадження системи державного регулювання присутностi iноземного капiталу в сукупному капiталi банкiвської системи.

II. Нерiвнi конкурентнi умови з українськими банками.

Iноземнi iнвестицiї в банкiвськiй системi беззаперечно важливi з точки зору надходжень додаткових фiнансових ресурсiв, нових банкiвських технологiй, пiдтримки конкуренцiї мiж банками тощо.

Разом з тим, все це виправдано, коли вже склалася нацiональна банкiвська система, що спирається на власну ресурсну базу.

Однак, вiдомо, що рiвень монетизацiї в Українi (близько 30% вiд ВВП) є значно нижчим вiд країн з розвинутою економiкою, де цей показник наближається до розмiру ВВП, або навiть перевищує його. Суттєво меншим є i сам розмiр ВВП.

В умовах, коли цi показники є не спiвставимими, прихiд в Україну iноземних фiлiй, дiяльнiсть яких буде регулюватися розмiром капiталу материнського банку, поставить iноземнi банкiвськi установи в заздалегiдь бiльш вигiдне становище при неможливостi зi сторони українських банкiв скласти їм адекватну конкуренцiю.

Для порiвняння можна сказати, що активи та капiтал всiєї банкiвської системи України є меншими вiд середнього європейського банку.

За цих умов не буде виконуватися принцип "рiвних конкурентних можливостей", який пiдтримується багатьма мiжнародними органiзацiями.

III. Вiдток прибутку з територiй України.

За специфiкою своєї дiяльностi фiлiї, як структурнi пiдроздiли iноземних банкiв, не здiйснюють формування капiталу.

Таким чином, дохiд, отриманий вiд їх дiяльностi на територiї України, пiсля сплати податку буде повнiстю переведений до iноземного банку.

Тодi як прибутки українських банкiв (в тому числi i з iноземним капiталом) в переважному розмiрi залишаються в Українi та направляються на капiталiзацiю банкiв.

IV. Пiдвищення ризикiв клiєнтiв - резидентiв України у зв'язку з неврегульованiстю процедури акредитацiї та функцiонування фiлiй iноземних банкiв.

В запропонованому проектi Закону надається право iноземним банкам на вiдкриття їх фiлiй в Українi. Разом з тим практично не визначенi ключовi механiзми функцiонування фiлiй iноземних банкiв, зокрема, порядок їх вiдкриття, нагляду та регулювання дiяльностi, застосування у разi необхiдностi заходiв впливу та лiквiдацiї з врахуванням того, що фiлiя не є юридичною особою.

1. Капiтал.

Для банкiв, зареєстрованих в Українi, законодавчо встановленi вимоги до розмiру статутного та регулятивного капiталу.

Законопроектом для фiлiй iноземних банкiв вводиться спецiальна категорiя капiталу - капiтал приписний, правовий статус якого залишається не визначеним.

Проектом Закону не визначений порядок перерахування, зберiгання (використання) та повернення приписного капiталу у разi лiквiдацiї фiлiї.

Враховуючи, що цi кошти повиннi бути сформованi у ВКВ, то за специфiкою проведення безготiвкових розрахункiв вони так чи iнакше знаходитимуться на коррахунку в одному з iноземних банкiв, що само по собi ускладнюватиме контроль з боку НБУ за їх наявнiстю та використанням.

Крiм того, законопроект не визначає, кому буде вiдкритий цей коррахунок: iноземному (материнському) банку чи безпосередньо його фiлiї (при тому, що українським законодавством заборонено фiлiям банкiв вiдкривати коррахунки в iнших банках (крiм НБУ).

Вiдстежити ж фактичну наявнiсть цих коштiв на коррахунку материнського банку буде практично неможливо.

За невизначеностi порядку перерахування приписного капiталу та контролю за подальшим його зберiганням ризики кредиторiв фiлiї iноземного банку (її клiєнтiв та вкладникiв) значно зростають.

2. Порядок вiдкриття, регулювання дiяльностi та лiквiдацiї фiлiй

Законом "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" врегульовано основнi питання створення, отримання лiцензiї, порядку дiяльностi та лiквiдацiї банкiв, якi є юридичними особами.

Щодо фiлiй iноземних банкiв проектом передбачено, що порядок акредитацiї, надання банкiвської лiцензiї, особливостi здiйснення банкiвських операцiй, регулювання та нагляду за дiяльнiстю, застосування заходiв впливу та лiквiдацiї фiлiй iноземних банкiв встановлюються цим Законом та нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

Фактично нi дiючим законом, нi законопроектом N 7274 не встановлюються особливостi надання банкiвської лiцензiї, регулювання дiяльностi, порядку лiквiдацiї фiлiї iноземного банку:

· не врегульовано питання порядку контролю за виконанням обов'язкових нормативiв для окремої фiлiї. За дiючим порядком переважна бiльшiсть обов'язкових нормативiв (адекватностi капiталу, кредитних ризикiв, iнвестицiйної дiяльностi, вiдкритої валютної позицiї) розраховується вiдносно регулятивного капiталу банку-юридичної особи. При цьому проектом не визначенi складовi регулятивного капiталу фiлiї iноземного банку;

· неврегульованими залишаються i питання застосування до фiлiй iноземних банкiв заходiв впливу у разi порушення ними банкiвського законодавства або ведення ризикової дiяльностi. Згiдно українського законодавства санкцiї в аналогiчних випадках застосовуються до головних банкiв. Якщо дiяльнiсть основного банку регулюється iноземним законодавством, а фiлiя повинна працювати в Українi за законами України i її дiяльнiсть вiдповiдати вимогам щодо банкiвської системи України, в проектi Закону потрiбно визначити можливi заходи впливу з боку НБУ та порядок їх застосування саме до фiлiї iноземного банку;

· законопроектом не передбаченi i механiзми постiйного монiторингу з боку НБУ за фiнансовим станом головного (материнського) банку, який на наш погляд, повинен здiйснюватися шляхом надання НБУ регулярної iнформацiї про дiяльнiсть iноземного банку наглядовими органами держави мiсцезнаходження цього банку;

· особливої уваги потребує питання порядку лiквiдацiї фiлiї. На наш погляд, це питання обов'язково повинно бути врегульоване законодавчо. Клiєнти фiлiй iноземних банкiв - резиденти України - повиннi розумiти, яким чином вiдбуватиметься процедура лiквiдацiї: за рiшенням Головного банку, НБУ, за вимогою кредиторiв? Не вирiшено питання порядку створення лiквiдацiйної комiсiї та задоволення вимог кредиторiв. Хто буде контролювати хiд проведення лiквiдацiйної процедури?

Що стосується запропонованого законопроектом письмового зобов'язання iноземних банкiв про безумовне виконання ними зобов'язань, якi виникли у зв'язку з дiяльнiстю їх фiлiй на територiї України, то незрозумiлими залишаються нi форма такого зобов'язання, нi правовий механiзм його реалiзацiї вiдповiдно до законодавства iноземної держави.

V. Невизначенiсть механiзмiв реалiзацiї окремих положень законопроекту.

Невизначеними залишилися механiзми реалiзацiї i деяких iнших положень законопроектiв, наприклад, незрозумiло хто (який орган) буде пiдтверджувати вiдповiднiсть банкiвського нагляду держави розташування iноземного банку Основним Принципам ефективного банкiвського нагляду Базельського Комiтету з питань банкiвського нагляду.

Також невизначеним залишилося ким i яким чином буде пiдтверджуватися право українських банкiв на вiдкриття своїх фiлiй на територiї iноземної держави, у якiй створений i дiє iноземний банк.

У зв'язку з викладеним АУБ вважає недоцiльним вiдкриття фiлiй iноземних банкiв в Українi.

Як альтернативна пропозицiя може бути розглянутий варiант включення до законопроекту норм щодо:

- обмеження розмiру iноземного капiталу (включаючи приписний капiтал фiлiй iноземних банкiв) в банкiвськiй системi України 25% вiд його загальної суми;

- набуття чинностi ст.24 (в частинi вiдкриття фiлiй iноземних банкiв) через 6 мiсяцiв пiсля одержання Україною суверенного рейтингу не нижче "А".

Остання пропозицiя не суперечить чинним нормам мiжнародного права. Навпаки, з мiжнародно-правової точки зору, вона є цiлком правомiрною, оскiльки пунктом 2 Додатку щодо фiнансових послуг до Генеральної Угоди про торгiвлю послугами СОТ передбачається здiйснення державами заходiв, "якi диктуються мiркуваннями обачливостi" або якi необхiднi "для забезпечення цiлiсностi i стабiльностi фiнансової системи". А запропонованi заходи пiдпадають пiд таку категорiю.

Запропонований компромiсний варiант поведiнки України дозволив би зняти тиск з боку США, ЄС та iнших, оскiльки українське законодавство мiстило б право на вiдкриття фiлiй iноземних банкiв в Українi. Нас не можна було б звинувачувати в тому, що Україна не виконує своїх зобов'язань за Угодою про партнерство i спiвробiтництво з ЄС.

З iншого боку, включення запропонованої умови набуття чинностi нормами модифiкованого Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" надало б комерцiйним банкам України час для пiдготовки до жорсткої конкуренцiї з фiлiями iноземних банкiв i одночасно запобiгало б приходу в Україну в цей час фiлiй "несолiдних" iноземних банкiв.

У разi пiдтримки нашої пропозицiї АУБ готова взяти участь в постатейному доопрацюваннi законопроекту N 7274.

// Асоцiацiя українських банкiв